Створення інновацій: від експоцентру до венчурних фондів

Дивне виникає почуття, коли заходиш на територію Єреванського науково-дослідницького інституту математичних машин (ЕрНДІММ), більше відомого як інститут Мергеляна. Як колись дівчинка Аліса пройшла крізь дзеркало і опинилася в Задзеркаллі, так і я, пройшовши через прохідну інституту, опинилася ніби на стику двох століть, стоячи однією ногою в радянській епосі, а інший - у часи новітніх технологій. Забуті виробничі приміщення, очерчивающие півколо навпроти центрального корпусу інституту, втрачали відчуття старості на тлі що розташувався у центрі сучасного будинку зі дзеркальною поверхнею, що створює ілюзію невагомості конструкції.

Протягом найближчого місяця саме ця будівля з ефектом металік» стане першим у Вірменії спеціалізованим експоцентром. Раніше на цьому місці знаходився стенд головного конструктора ЕрНИИММ. На реконструкцію приміщень, які були законсервовані ще на початку 90-х, потрібно рівно два роки. Російська компанія «Сітронікс», з 2008 року керуюча ЗАТ «РАО МАРС» і ЗАТ «ЕрНДІММ», виділила на ці цілі близько $2 млн з урахуванням створення також прилеглих інфраструктур.

Внутрішній інтер'єр будівлі розкішшю не вражає: всі тут витриманий у дусі XXI століття і без зайвої помпезності. Але зате обидва зали, розташовані на двох поверхах, оснащені всім необхідним для проведення виставок і презентацій - починаючи від електромереж під кожною з піднімаються по всьому простору колон і закінчуючи системою клімат-контроль і наявністю Wi-Fi. Проте ідея будівництва нового експоцентру зводилася не просто до створення спеціальних майданчиків, зручних для проведення виставок.

- Насправді це одне з ланок нашої стратегії, спрямованої на стимулювання процесу створення інноваційних продуктів у Вірменії. Саме з цієї причини ми ініціювали будівництво выставочно-презентаційного центру, де поряд з виставками будуть проходити також презентації новаторських ідей та інноваційних проектів, - пояснив в бесіді з нами генеральний директор ЗАТ «ЕрЗММ» (Єреванський завод математичних машин) і ЗАТ «ЕрНДІММ» Арсен Тароян. Суть в тому, що для будь-якого винахідника насамперед необхідно місце, де він зможе показати свій винахід, щоб люди могли оцінити його дітище. Тому ми і маємо намір проводити виставки, участь в яких буде безкоштовним, і винахідники зможуть продемонструвати свої інноваційні продукти. Крім того, будуть запрошені також зацікавлені компанії, які захочуть ознайомитися з тим, що пропонує місцевий інноваційний ринок, - уточнив співрозмовник.

Брати участь в цих виставках можуть абсолютно всі бажаючі, але на наступній стадії представлені проекти та пропозиції будуть проходити експертизу і попередню оцінку свого комерційного потенціалу. Цей процес покладено на асоціацію «Трансфер технологій», куди входять понад 20 НДІ країни, а є співзасновником ЗАТ «ЕрНИИММ». Далі, у разі успішних результатів первинної експертизи проекти будуть представлені різних інвесторам і венчурних фондів для фінансування. Досить сказати, що на сьогодні інститут співпрацює з одним зі світових лідерів в області оцінки інноваційних проектів - російською компанією «Ренесанс Капітал».

Вся ця послідовна ланцюжок плавно вписується в загальну модель вільної економічної зони техніко-упроваджувального типу, спрямованої на розвиток високих технологій (High-Tech, R&D), яка буде створена на території інституту в найближчі півроку. За планами в ЕрНДІММ буде проводитися науково-дослідницька та техніко-впроваджувальна робота, а створений в результаті цього продукт надалі, можливо, буде поставлений на виробництво компаніями, розташованими на території РАО «Марс».

Потрібні малотоннажні, але наукомісткі виробництва

А поки інститут активно набирає обертів в області інформаційних технологій, виконуючи роботи по розробці, виробництву та впровадженню цілого спектру науково-технічної продукції.

На цьому тлі виглядають досить вражаючими досягнення одного з напрямків ЕрНДІММ - матеріалознавства, що у радянський час було представлено окремим інститутом, що діють у рамках Міністерства електронної промисловості СРСР. Тут виробляли матеріали, в тому числі спецстекла для електроніки, космічної та авіаційної техніки. До речі, сверхвысокотемпературные скла для космічного корабля «Буран», які використовувалися для створення зовнішньої жаростійкої ізоляції космічного човника, були розроблені і вироблені саме в нашому Інституті матеріалознавства.

- Так що по цій технології ми були і залишаємося монополістами. Сьогодні ми співпрацюємо з «Роскосмосом», хоча кількість замовлень обмежена, оскільки це несерійне виробництво і потрібно, наприклад, 10-20 кг скляного порошку в квартал. Жоден склозавод не буде займатися виробництвом в настільки малих обсягах, але наша відмінна особливість в тому, що ми часто не тільки розробляємо склад і технологію спецстекол, але і виробляємо розроблені матеріали в необхідних кількостях, - приєднався до нашої розмови заступник директора ЕрНДІММ, керівник напряму матеріалознавства Мікаел Абовян. - У результаті у нас виходить досить гнучке виробництво, що дозволяє перебудовуватися під потреби конкретного замовника. З урахуванням територіальних і транспортних умов Вірменії сам бог велів створювати тут не громіздке, а малотоннажное, але наукомістке виробництво. Якщо наше скло варто, припустимо, 3 тисячі рублів за кілограм, то його можна відправляти навіть літаком, оскільки на вартості продукту це не позначиться. Але якщо ми почнемо робити побутове скло, то просто не зможемо його вивозити, тому що транспортування обійдеться набагато дорожче, ніж сама продукція. І коли йдеться про «економіки, що базується на знаннях», мається на увазі також і те, що у нас в країні потрібно розвивати такі малотоннажні наукові виробництва, - зазначив р-н Абовян.

Інститут швидкого реагування

Завдяки такому підходу фахівцям напрямки матеріалознавства вдається забезпечувати безперервний цикл виробництва, розробляючи нові покоління склоподібних, стеклокристаллических, керамічних і композиційних матеріалів.

Торік, приміром, вдалося експортувати на суму 400 млн драмів спецскло у вигляді порошків, які використовуються російською компанією «Монокристал» для виготовлення проводять паст (в основному алюмінієвих). Ці скла несуть функцію сполучного матеріалу і використовуються в різних структурах, у тому числі в фотовольтаіке. Є спецстекла, які, навпаки, наносяться для того, щоб ізолювати поверхню, або використовуються для спайки металу з керамікою, скла з керамікою, металу з металом і т.п.

Одним словом, в інституті зайняті виробництвом цілої гами стекол, які не мають побутового призначення. У деяких випадках необхідно розробляти склад матеріалу, а іноді складу вже відомий, але треба розробляти технологію виробництва, як у випадку з «бураном, який насувається»: склад скла начебто не таємниця, але зварити при такій високій температурі нікому не вдавалося.

- Проте будь-який інноваційний продукт, що відрізняється на початковому етапі високою прибутковістю, має попит на ринку до певної позначки, після чого ця лінія починає знижуватись. Треба постійно тримати руку на пульсі і стежити за тенденціями на ринку, де-то навіть прогнозувати ситуацію. Тому наш підхід ми сформулювали як «інститут швидкого реагування», - резюмував керівник напряму матеріалознавства.

Ліана ГЕЗАЛЯН, «Голос Вірменії»