Володимир Семиноженко: Нова редакція закону про наукову діяльність підвищить інноваційну сприйнятливість економіки

Нова редакція Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність", яка зараз проходить громадського обговорення, покликана підвищити інноваційну сприйнятливість економіки, заявив Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко в інтерв'ю газеті «Дзеркало тижня».

За його словами, закон "Про наукову і науково-технічну діяльність" - у багатьох моментах закон прямої дії, але разом з цим, він є стратегією розвитку законодавства у сфері науки.

Голова Дежінформнауки зазначив, з моменту прийняття цього закону минуло вже 15 років, і багато положень потребують оновлення з урахуванням сучасних реалій. «Щоб урегулювати проблемні питання у сфері наукової і науково-технічної діяльності, Держінформнауки за участю широкої наукової спільноти розробило проект закону в новій редакції. Це не тільки осучаснить чинний закон, а й дозволить створити законодавчу базу для комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності науковими організаціями», - зазначив Володимир Семиноженко.

Він наголосив, що крім внесення змін практично в усі розділи, у документі з'явилися нові статті та положення. Так, для доступу вчених до унікального обладнання законодавством закріплюється створення центрів колективного користування науковим обладнанням. Створюються правові основи для нової форми наукової діяльності — державних ключових лабораторій. Передбачено створення Державного фонду прикладних досліджень, який із допомогою грантів підтримуватиме прикладні наукові дослідження та розробки, спрямовані на створення нових конкурентоспроможних технологій. Є ряд новацій у питаннях фінансування і соціальної підтримки наукових кадрів, зокрема молодих учених.

Також у законопроекті чіткіше сформульовано деякі поняття та терміни. «До речі, словосполучення "реформа науки" — неправильне і, по суті, навіть шкідливе. Правильно — реформа організації науки, реформа управління наукою. Сучасні дослідження в таких галузях, як імунобіотехнології, матеріалознавство, комп'ютерні науки, потребують великих колективів. А на сьогодні в законодавстві немає навіть поняття "науково-технічні" або "науково-технологічні комплекси". На превеликий жаль, у Господарському та Адміністративному кодексах не передбачена можливість об'єднання державних наукових установ і підприємств у кластери з єдиною політикою, єдиною радою директорів, єдиним виконавчим органом», - зазначив В.Семиноженко.

Законопроект розміщено на офіційному сайті Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації.