Академік знає, як зробити українську науку ефективною
Реформу можна провести «досить швидко, але поетапно», впевнений Давид Стадник.
Для того щоб зберегти вітчизняну науку, і щоб вона могла нормально розвиватися, необхідно зробити деякі непопулярні заходи, інформує news.еizvestia.com.
Про це в інтерв'ю ZN.UA сказав віце-президент Центру нових технологій, академік УАН Давид Стадник.
По-перше, на думку вченого, потрібно зберегти НАНУ і її наукову структуру, більш того, підвищити її роль як головного наукового стратега і виконавця наукових досліджень. При цьому академія повинна оптимізувати свою внутрішню інфраструктуру, звільнитися від неефективних, а то й просто зайвих установ, зберігши всі найефективніший і перспективне.
По-друге, потрібно скоротити до розумного мінімуму: а) держапарат (агентства, комісії та ін.), Який управляє наукою; б) кількість державних вузів; в) неефективну галузеву науку, зберігши при цьому кращі наукові лабораторії та науково-виробничі структури, закріпивши за ними цільові прикладні розробки. У галузевій науці скорочення - захід тимчасовий, для відновлення її ролі в економіці.
По-третє, Стадник пропонує об'єднати з НАНУ інші національні академії, ліквідувавши неефективні і непотрібні наукові установи, або перевести їх в статус громадських.
По-четверте, рекомендувати НАНУ скоротити гуманітарні дослідження, які не мають стратегічного значення для країни. Корисні для розвитку дослідження можна перевести в відомства, університети та інші наукові, недержавні, центри, впевнений академік.
По-п'яте, потрібно нерухомість, землі, передані в користування НАНУ та іншим науковим організаціям «довічно», але не мають безпосереднього відношення до науки, задіяти в комерційній сфері (продати, здати в довгострокову оренду) через Фонд держмайна на умовах збереження коштів, отриманих від продажу або оренди, для фінансування науки.
По-шосте, пропонується створити Національну раду з питань науки і технологій (абсолютно незалежний орган), Національний реєстр наукових досліджень, Державний фонд фінансування фундаментальних і прикладних досліджень. Цей фонд може бути накопичувальним. У ньому слід передбачити: а) бюджетне фінансування досліджень, включених до держреєстру; б) базове (Не конкурсне) фінансування деяких фундаментальних досліджень, рекомендованих Нацрадою і НАНУ; в) фінансову підтримку організацій, що займаються впровадженням в економіку нових технологій.
Основним принципом фінансування наукових досліджень має бути конкурс та замовлення (крім деяких фундаментальних досліджень) через Реєстру та Фонд.
По-сьоме, потрібно значно підвищити оплату праці науковців і створити ефективну систему стимулювання молоді для залучення її в науку (контракт, зарплата, житло).
Останній пункт особливо важливий, щоб залучити в науку студентську молодь, талановитих дослідників, які сьогодні не бачать себе в українській науці, зазначив Стадник.
«Перелік наших пропозицій щодо реформи цим не вичерпується. Ми активно беремо участь у роботі групи з реформи наукової сфери. Маючи великий досвід роботи в різних країнах світу, а також у системі НАН України, смію припустити, що мої напрацювання і пропозиції, а також моїх молодих колег можуть стати корисними для того, щоб українська наука отримала поштовх для розвитку і стала свого роду локомотивом для економіки », - зазначив академік.
Він упевнений, що реформу можна провести «досить швидко, але поетапно». «Ми пропонуємо зробити це в три етапи (вони детально опрацьовані), кожен з яких може зайняти не більше місяця. На першому етапі важливо створити Національний науковий рада, Державний реєстр фундаментальних і прикладних досліджень та Державний фонд фінансування досліджень. А далі, як казав великий Амосов, все перейде в площину саморегуляції », - сказав Стадник.
За матеріалами ZN.UA
Читати повністю на http://news.eizvestia.com/news_technology/full/176-akademik-znaet-kak-sdelat-ukrainskuyu-nauku-effektivnoj
